ОСПОРЮВАННЯ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ПІДСТАВ ПОЗОВУ
    Суть. Вимоги позивача грунтуються на певних юридичних фактах. Ці факти в сукупності становлять підставу для позову. Якщо довести, що якогось із цих фактів не існує, суд не матиме підстав для задоволення позову або позивач змушений буде змінити підстави позову.
    Застосування. Насамперед, потрібно чітко встановити підстави позову та коло фактів, що підлягають доказуванню. Ці відомості отримуються із тексту позовної заяви та правових норм, які регулюють спірні правовідносини.
    Будь-яка із обставин, що має значення для справи, може бути оспорена в суді. Для цього первісний відповідач або на його прохання інша особа подає відповідний позов. На час розгляду справи за цим позовом розгляд основної справи зупиняється (п. 4 ст. 221 ЦПК України).
    Треба враховувати, що відповідно до п. 1 ч. З ст. 133 ЦПК України, суд, до якого подано такий позов, може передати справу на розгляд суду, що розглядає основний позов. Ухвалу суду з цього приводу можна оскаржити в апеляційному порядку (ст. 132 ЦПК).
    Приклад. Орендодар звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди у зв'язку із несплатою орендної плати та витребування майна. Для того, щоб задовольнити такий позов, суд повинен встановити, що:
    1) між сторонами укладено договір оренди;
    2) договір відповідає вимогам закону;
    3) орендар не сплачував орендну плату;
    4) майно, що є предметом оренди, знаходиться у відповідача.
    У процесі розгляду справи відповідач заявив позов про визнання договору оренди недійсним як угоди, укладеної з метою приховати договір купівлі-продажу та просив визнати за ним право власності на спірне майно. Таку позовну заяву було подано до суду за правилами загальної підсудності, тобто за місцем знаходження відповідача, а не як зустрічну. Справа порушена судом іншого району міста. На час розгляду позову розгляд справи за основним позовом зупинено. Тим часом відповідач продовжував користуватися спірним майном.
    Цей тактичний прийом має подвійне призначення. По- перше, він може використовуватися для затягування справи. Саме так було у прикладі. Так буває, коли відповідач заявляє необгрунтований позов. По-друге, цей прийом може мати на меті довести в іншому суді відсутність фактів, на які посилається первісний позивач, як на підставу своїх вимог. У цьому разі позивач змушений буде змінити підставу позову.